ЗАЙЧЕНЯТА.
Мама, мама, ми не спали,
Мама, ми з тобою грали!
ЗАЙЧИХА.
Ах, бешкетники-плутишки!
Кара, не зайчики!
Втікайте щодуху,
Стану всіх я вас ловити!
Діти тікають на стільчики.
З'являється Ведмідь.
ВЕДМІДЬ.
Що галасуйте, дітвора?
Ведмедику спати прийшла пора.
Холоднішає потроху,
Я йду в свій барліг.
Раджу Вам, друзі,
Часу не витрачаючи даремно,
Будувати теплий, міцний будинок,
Щоб спати спокійно в ньому.
ЗАЙЧИХА.
Що нам, Мишко, поспішати,
Краще будемо веселитися!
Не сумуємо ніскілечки,
Станцюємо нашу полечку!
ТАНЕЦЬ «СТАНЦЮЄМО ПОЛЕЧКУ»
В ліс крокуємо по стежині,
Нас вітають рябинки,
Нас кличе лісовий народ
У свій веселий хоровод.
Не сумуємо ніскілечки,
Станцюємо нашу полечку.
ВЕДМІДЬ.
Ну-ка, Зайчик, виходь,
Так зі мною попляши!
Танок повторюється три рази з різними зайчатами.
Звучить тривожна музика.
ЗАЙЧИХА.
Ой, зайченята, що я чую!
Ой, зайченята, що я бачу!
Он йде Лисиця сюди,
Розбігайтеся хто куди!
Діти тікають на стільчики, надягають маски на очі - «ховаються». Зайчик ховається під дерево. Ведмідь відходить у бік.
З'являється Лисиця.
ЛИСИЦЯ.
Я весь день у лісі ходжу,
Нічого не знаходжу:
Ні курятинки,
Ні зайчатинки...
У череві порожньо у мене,
Адже не їла я три дні!
Лисиця вдихає носом повітря, оглядається...
ЛИСИЦЯ. Десь тут зайці скакали...
Глядачам -
Ви їх, бува, не бачили?
Глядачі відповідають, що не бачили.
ЛИСИЦЯ.
Ні? Не вірю! Тут в лісі
Вам не обдурити Лисицю!
Побіжу-ка в той лісок
І повернуся... через годинку...
Лисиця тікає.
ЗАЙЧИХА.
Зайчика, зайчики, біда!
Лисиця знову прийде сюди, -
Від неї ми не підемо...
ЗАЙЧЕНЯТА. Що нам робити?
ВЕДМІДЬ. Будувати будинок!
Діти шикуються врозтіч.
ПІСНЯ «БУДУЄМО ДІМ» (на мелодію з м/ф «Пригоди Чиполліно»)
Цілий день - тук та тук,
Лунає стукіт,
Будуємо будинок, будинок великий
З пічкою і трубою.
Намалюємо ми квіти
Небувалої краси.
Буде будинок розписний
Заинькам взимку.
Цілий день - тук та тук,
Лунає стукіт,
Будуємо будинок, будинок великий
З пічкою і трубою.
Під час пісні Ведмідь вивозить будинок.
ЗАЙЧИХА.
Ур-ра! Ур-ра!
Наш будинок готовий:
Є й двері, і засув.
Більше ми Не боїмося
Ні Лисиці, ні зими!
Всі ховаються в будиночку.
Знову з'являється Лисиця.
ЛИСИЦЯ.
Ах, який гарний будинок!
Мені б оселитися в ньому...
Були б не страшні тоді
Мені зимою холоду.
Чий будиночок?
Лисиця обнюхує будинок.
Тут...
Зайці... зайчики живуть!
Треба мені їх обхитрити
Так з дому ви-ма-нитка.
І ми потім подивимося,
Чий же буде це будинок.
Лисиця стукає в будинок.
Тук-тук-тук, я - Лисиця,
Вийшла на узлісся.
Можна, зайчики увійти
Мені вашу хатинку?
ЗАЙЧИХА.
Немає. Спочатку, Лисиця, відгадай загадку:
«Зелений, та солодкий, лежить на грядці».
Що це?
ЛИСИЦЯ. Зелений... зелений... Це коник?
ЗАЙЧЕНЯТА. Ні!
ЛИСИЦЯ. Лежить на грядці?.. Це - огуречик!
ЗАЙЧЕНЯТА. Ні!
До Лисиці підходить Ведмідь. Лисиця кидається до нього.
ЛИСИЦЯ.
Ей, Ведмідь, а Ведмідь,
Ти по світах блукав,
Підкажи мені, Лисиці,
Що ж це?
ВЕДМІДЬ. Крокодил!
Лисиця злякано кидається по залу, тікає.
ВЕДМІДЬ. Злякалася Лисиця, втекла в ліси.
Зайчиха і зайченята виходять з будиночка.
ЗАЙЧИХА.
Як налякана Лисиця,
Не посміє вернутись!
А солодкий на смак
Був зелений, соковитий...
В зал заходять Білка, Їжак, везуть на тачці великий кавун.
ЗАЙЧЕНЯТА. Кавун!
ЗАЙЧИХА.
Всі намагалися не марно -
Казка скінчилася чудово!
Всі разом осінь проводжаємо
І дружно пісню запеваем!
ПІСНЯ «ОСІНЬ»
1. Осінь, осінь, осінь!
Ти дуже красива!
Кольорові листочки
За вітром летять
І співають нам пісню
З ветерочком разом,
Падають під ноги,
Тихо шелестить.
2. Птахи відлітають,
Замерзають калюжі,
А ведмеді в лісі
Незабаром ляжуть спати.
Осінь, осінь, осінь,
Ми тебе просимо:
Через рік до нас в гості
Приходь знову!
Діти сідають на місця.
БІЛОЧКА.
Ви все ж будинок побудували,
І були такі дружні!
ЇЖАЧОК.
Прийміть же швидше, друзі,
Осінні дари!
Звірі роздають дітям частування.