Сценарій фольклорного свята для старших дошкільнят. Веселі посиденьки

Сценарій свята «Веселі посиденьки» у дитячому садку

Автор: Жукова Світлана Миколаївна, музичний керівник МДОБУ дитячий садок №10 КВ р. Богородицьк Тульської області

Опис роботи: сценарій заходу «Веселі посиденьки» призначений для музичних керівників та вихователів ДНЗ та рекомендований до проведення з дітьми старшого дошкільного віку. Присвячений фольклорної тематики, він, разом з відповідними декораціями, костюмами та музичними номерами, потішними атракціонами, неодмінно викличе у дітей інтерес до російської народної творчості.

Мета: Виховувати любов до народної творчості.

Завдання:

· Продовжувати знайомити дітей із звичаями і традиціями російського народу;

· Розвивати естетичне сприйняття фольклорних творів;

· Дати уявлення про різний характер народних пісень, танців, ігор, хороводів;

· Доставити дітям радість.

Дорослі:

· Провідна

· Господиня

· Домовик Кузя

Діти:

· Лисиця

· Вовк

· Колобок

· Ведмідь

· Ємеля

· Машенька

Атрибути:

· Чотири клубок пряжі

· Решето

· Лисяча рукавичка

· Кошик з рибою

· Хустинку для гри, 8 хусток для танцю

· 2 відра, коромисло, сніжки

· Щука

· 8 дерев'яних ложок

· Короб, пиріжки

Аналіз: На основі даного сценарію було проведено фольклорне свято з дітьми підготовчої до школи групі дитячого садка «Колосок». Стояла мета - виховувати у дітей любов до народної творчості була досягнута: дошкільники з цікавістю розглядали використані декорації, із задоволенням виконували російські народні наспіви та танці, з непідробним запалом брали участь в іграх фольклорного характеру. Дітям до вивчення були представлені прислів'я, приказки, пісні, які, безсумнівно, послужили розвитку естетичного сприйняття народної творчості. Сюжет заходу, його дійові персонажі, танці, пісні викликали у дітей великий інтерес, про що свідчив високий рівень їх концентрації на тому, що відбувається впродовж усього свята.

Хід заходу

Зал барвисто оформлений в стилі російської хати. В оформленні використані предмети побуту і ужиткового мистецтва: прядка, стіл, лави, вишиті рушники, плетені мережива, дерев'яні, розмальовані і гончарні вироби, російські народні іграшки і т.д..

/ На середину залу виходить ведуча (вихователь) /

Ведуча: На призьбі, у светелке

Іль на яких бревнышках

Збирали посиденьки

Літніх і молодих

При скіпі чи сиділи

Іль під світлий обрій -

Говорили, співали пісні

І водили хоровод.

А грали як! В пальники!

Словом, ці посиденьки

Були святом душі.

Побут людей відзначений століттям,

Змінився старий світ

Нині всі ми «засіках»

Особистих дач або квартир

Наше дозвілля часом крейда,

І чого там говорити.

Нудно жити без посиденьок,

Їх би треба відродити.

/ Під російську народну мелодію «Коробейники» виходить Господиня зустрічає гостей /

Господиня: Милості прошу гості дорогі. Гості звані, бажані. Займайте місця, де кому подобається. Будьте як вдома.

/ Входять діти підготовчої групи /

Хлопчик: Не турбуйся, Господиня, ми вдома не лежимо, і в гостях не стоїмо.

/ Господиня розсаджує дітей /

Господиня: У мене для кожного знайдеться містечко, і слівце.

Хлопчик: Гостей - люди підневільні, де посадять, там і сидять.

Господиня: Рідкісний гість ніколи не в тягар.

Дівчинка: Вдома сидіти - нічого не висидіти. Вирішили на людей подивитись, та себе показати.

Господиня: Давно я Вас чекаю - виглядаю, свято без Вас не починаю. Зручно Вам, гості дорогі? Всім видно, всім чутно, всім місця вистачило?

Хлопчик: Гостей те, відома річ, вистачило місця, та не затісно чи господині?

Господиня: У тісноті, та не в образі. Немає в світі ніде будинку затишніше, ніж наша російська хата.

Зруйнована вона з соснових колод, повітря в ній пахне смолою. Особливо добре в хаті взимку. За вікном Дєдко Морозко, та бабця Хуртовина, снігові бурани крутять, а в хаті тепло і радісно.

/ Діти по черзі говорять прислів'я /

1) Наша хата рівне тепла - на дворі завірюха, а у нас тепло!

2) Будинком жити - не козуб шити!

3) Будинком жити - не развеся вуха ходити!

4) Будинком жити - про все не тужити!

5) Будинок вести - не личаки плести.

6) Господарочка в будинку, що оладок у меду:

Вона прибере, вона покличе,

Вона одна за всіх відповідає!

Господиня: Молодці, хлопці. Он скільки прислів'їв про мою хату знаєте, і про мене не забули.

Ведуча: Господарочка, а ми пісню про твою хату знаємо. Хочеш послухати?

Господиня: З задоволенням, я Вам навіть підіграю.

/ Виконується пісня «Російська хата», музика і слова Я. З. Роот /

Господиня:

От спасибі мої милі, пісня і справді про мою хату.

Ну, вистачить пісні співати, пора й за роботу братися.

Є у мене для Вас, красні дівиці і добрі молодці, одне завдання: всі нитки мої кіт Васька дістав (грався), допоможіть мені їх в клубочки змотати. Хлопчики будуть тримати нитки, а дівчатка - змотувати. Як музика зазвучить, треба ниточку в клубочок намотувати, а як припиниться - вистачить Вас і ниточку мотати. Зрозуміло чи завдання? Починаємо змагання.

/ Проводиться змагання «Змотай нитку в клубок» /

Господиня: Ну-ка, як ви попрацювали? Чий же клубочок більше та важче? (Хвалить дітей)

Працювати-то Ви - майстри, а танцювати-то вмієте».

Ведуча: Веселив нас багато разів хороводу танок,

Скільки завзяття, запалу, скільки радості в очах!

/ Виповнюється хороводу танок «Полянка» (російська народна мелодія) /

Господиня: Хлопці, як Ви думаєте, чому в моїй хаті так тепло і затишно? (відповіді дітей)

Правильно! Весь день пічка пихкає - старається. Хліб пече, борщ та кашу варить.

Піч хату зігріває, хай освітлює.

Голос: (з-за грубки, буркотливо) Сама пічка добра, всім знайде шматок пирога, так курячу ніжку. А ось люди намагаються самі все з'їсти, мені нічого не залишити.

Господиня: Хто це з-за печі зі мною розмовляє?

Голос: Це я, запечний житель.

Господиня: Запечний житель? Хто б це міг бути? А як тебе звуть, запечний житель? Може, ти з-за грубки вилізеш, так снами поговориш?

Голос: Звуть мене - як відомо, зовусь я Домовик. Чули, мабуть, таке ім'я?

Господиня: Чули, чули. Як не чути? Кажуть, ти ночами любиш лякати стогонами, та зітханнями. І не тільки людей, але і домашніх тварин? Правда це? А?

Голос: (ображено) Ось вже напраслина, Господине. Так і зовсім образитися можу.

Господиня: Ображатися не треба - вже дуже ми з хлопцями хочемо на тебе подивитися. Хлопці,

Хочеться Вам побачити справжнього Домовика?

Діти: Так!!!

Господиня: Тоді давайте дружно покличемо його всі разом: «Домовик, Домовик, приходь до нас Додому». А ну, повторіть всі разом зі мною, так подружнее.

/ Господиня разом з хлопцями повторює заклик кілька разів. Нарешті, з'являється Домовик».

Кузя: (невпевнено) Здра-а-астея, це Ви мене кликали?

Господиня: Ми, ми, Домовик. Як ми тобі раді, правда, хлопці? Проходь, сідай до печі, тут тобі буде затишніше.

Кузя: Спасибі. Добра ти, видать, Господине. І мене в гості запросила, і всіх хлопців

Навчила, як це зробити. Та сама яка красуня. Та яка мудра - ти Господиня чудна!

Господиня: Спасибі, спасибі. Захвалил ти мене, а про себе то нам розповіси?

Кузя: Ну...так і бути - слухайте! (співає)

Я господарський такий -

Добрий Домовий Кузя.

Казки розповідати можу,

Всім спекти по пирогу.

Ех, раз, ще раз

Кузя спляшет Вам зараз.

Щоб в будинку був спокій,

Радий старатися Домовик,

Щоб світ був і лади -

Охороняю від біди.

Ех, раз, ще раз

Кузя спляшет Вам зараз.

Господиня: Прекрасна пісня. Так тебе Кузею звуть? Давайте пограємо з Кузею, порадуємо його.

Проводиться гра «Домовик». Діти стають в коло і, взявшись за руки, рухаються по колу під пісню:

Кузя, Домовик Кузя ми хочемо грати з тобою.

Ти на місці повернись, вправо, вліво нахилися,

Присідай і вставай, та й нам заданье дай.

Ти не лежи на печі, що нам робити покажи!

(Кузя в центрі кола виконує відповідні рухи. Із закінченням співу діти зупиняються і повторюють рухи, які їм показує Кузя.)/