- Чули ви, -
дзвеніли
капелі, -
Що більше не будуть сиві заметілі
Над полем кружляти?
- Чули, чули! -
струмки відповідали
І з гір побігли
Долини будити.
- Чули ви,
рівнини,
долини,
Що з півдня летить караван журавлиний,
Що в гаю вже чуються крики граків?
- Чули, чули
ми гомін
грачиный
Вчора над макушкою старої горобини
В сяйві закатних променів.
На вести весняні чуйні
вушка
Під талим снігом нагострила листя,
На першій проталинке снігової гори
Срібним кольором зійшла сон-трава.
Автор: О. Біляївська
З кожним днем синіє м'якше
Даль відтанули полів,
Сонце в небі світить вище,
Повітря - легше і тепліше.
Від чорніючих проталин
Вологий сірий пара йде,
Яскраво блищать в калюжах води,
Мокрий сніг у луки повзе.
По лугах та по ярах
Вже знову потік, клубясь,
Риє землю і в каскадах
Несеться вдалину, пустуючи...
Він гуде, - і як люблю я,
Посеред луків глухих,
Цей неясний гул, мірний,
Шум снігових обвалів!
Як мені радісний немолчный
В ближній гаю гам граків,
Ночі темні, німі,
Довгий, сумний крик сичів!
Я у всьому ловлю прикмети
Весняних днів, - у всьому душа
Чує знову, як у божому світі
Життя світла і добра!
Автор: Бунін І.
Сніг обтаял під сосною,
І тепло на м'якому моху,
Рано весною ранок
Над опушкою лесною
Гаснуть зірки вгорі.
Зберуться зайці купою
Під капежом і теплом,
Голосніше дятел красногрудый
Застукає в сухий і рудий
Стовбур зі щілиною і дуплом.
І ведмідь з хребтом багровим
Встане, щуряся, лому,
По болотах, по дубровам
Побродити з тягучим ревом
І з очей зігнати дрімоту.
Як і я піду весною
У яр дрімучий до зорі
Подивитися, як никне хвоя,
Як у тузі клохчут сої
І кружляють глухарі.
Як гуляє перед бором
Дивний странничек в кущах:
В золотих кучерях з проділом,
У нарукавнице з візерунком,
З свирелкой на вустах.
Автор: С. Кличков
Знову хмари сині насупилися колом,
Далеко йде туманна завіса дощу,
З лісу і з поля повіяло теплом, -
І ось вже гримить весняний перший грім,
І веселка сяє з-за лісу!
То з півдня травень йде по гаях та полях, -
Як юний світлий бог, сміється і радіє,
І пробуджує життя, і сповіщає нам,
Що вже настав кінець останнім темним днях,
Що він весни торжествує перемогу!
Автор: Бунін І.
Діти, весна на дворі!
Крижинка на мерзлому вікні
Казку про милою весни
Вранці нагадала мені.
У царстві суворої Зими
Немає ніякої суєти,
Тільки жорстокий Мороз
Ходить зі своїм костуром.
Дивиться, надійний лід,
Щільний чи сніг,
Ситі чи вовки в лісі,
Живий чи в хаті дроворуб.
Все від Морозу пішли,
Всі, кому дорога життя, -
Тільки дерева стоять:
Їх придавили снігу...
Нікуди лісі піти:
В землю вріс корінням він...
Ходить по ньому і стукає
Києм білий Мороз.
У царстві Весни молодий
Все по-іншому живе:
Дзвінко збігали струмки,
Шумно проноситься лід;
Там, де проходить Весна
У сяйві своєї краси, -
Виряджаються в зелень луки
І вибігають квіти;
Листям криється ліс;
Все в ньому росте й співає...
Біля веселої Весни
Строкатий сплелся хоровод...
Автор: Д. Садівників