Н. Кнушевицкая «Ноги»
Хоч ми з тобою не осьминожки,
Але нам необхідні ніжки.
Всього лише дві, не треба багато,
Нас зачекалася вже дорога,
Стежка вузька лісова,
Зимою крижана гірка,
Ковзани - два сріблястих братика
Нас запрошують покататися.
І сходи на горище
Все не дочекається нас ніяк.
І нехай стомилися ми трішки,
Але знову кличуть кудись ніжки!
С. Вовків «Для чого всім людям ніжки?»
Для чого всім людям ніжки?
Щоб бігати по доріжках,
Щоб в парку погуляти,
Через прыгалку скакати,
На ковзанах по льоду ковзати,
За покупками ходити.
«Говорити не можуть ноги...»
Говорити не можуть ноги:
Їм належить мовчати.
Ноги можуть по дорозі
За грибами в ліс крокувати.
Топати у валянках по снігу,
Мчати по пляжу босоніж,
Можуть стрибати, можуть бігати,
А статут, йти пішки.
Все життя ходять в обгонку,
А обігнати один одного не можуть.
Стоять разом, ходять - нарізно.
Оля весело біжить до річки по доріжці,
А для цього потрібні нашій Олі...
Ми на них стоїмо і танцюємо,
Ну а якщо їм накажемо,
Нас бігом вони несуть.
Підкажи, як їх звуть?
Е. Успенський «Якщо був би я дівчиною...»
Якщо був би я дівчиною,