Дуже ніжне і романтичне вірш про кохання для школярів. Вірш К. С. Симонова про те, що без коханої людини і білий світ не милий, але він повернеться і знову засяє любов.
* * *
Чекай мене, і я повернуся.
Тільки дуже чекай,
Чекай, коли наводять смуток
Жовті дощі,
Чекай, коли снігу метуть,
Чекай, коли спека,
Чекай, коли інших не чекають,
Забувши вчора.
Чекай, коли з далеких місць
Листів не прийде,
Чекай, коли вже набридне
Всім, хто разом чекає.
Чекай мене, і я повернуся,
Не бажай добра
Всім, хто знає напам'ять,
Що пора забути.
Нехай повірять син і мати
У те, що ні мене,
Нехай друзі втомляться чекати,
Сядуть біля вогню,
Вип'ють гірке вино
На помин душі...
Чекай. І з ними заодно
Випити не поспішай.
Чекай мене, і я повернуся
Усім смертям на зло.
Хто не чекав мене, той нехай
Скаже: - Пощастило. -
Не зрозуміти неждавшим їм,
Як серед вогню
Очікуванням своїм
Ти врятувала мене.
Як я вижив, будемо знати
Тільки ми з тобою, -
Просто ти вміла чекати,
Як ніхто інший.
Автор: К. М. Симонов