Автор: Ляшка Галина Василівна, МБДОУ ДСКВ №1,ст. Староминская, Краснодарського краю.
З досвіду роботи в старшої вікової групи ДНЗ. Мовленнєвий розвиток дітей старшого дошкільного віку протягом усього перебування дитини в дитячому саду.
У дітей старшого дошкільного віку досягає досить високо рівня. В основному діти правильно вимовляють усі звуки, можуть регулювати силу голосу, темп мовлення, вміють передавати восклицательную та питальну інтонацію.
До старшого дошкільного віку у дитини нагромаджується значний запас слів. Триває збагачення словникового запасу, однак особлива увага приділяється його якісній стороні: збільшення лексичного запасу слів подібного (синоніми) або протилежної (антоніми) значення, а так само багатозначними словами.
У старшому дошкільному віці в основному завершується важливий етап розвитку мовлення дитини - засвоєння граматичної системи мови. Зростає питома вага простих поширених, складносурядних і складнопідрядних речень. У дітей виробляються критичне відношення до граматичних помилок. Уміння контролювати свою мову. У діалогової мови діти вдаються до короткого і розгорненого відповідальності згідно з питанням.
В сучасній дошкільній освіті мова розглядається як одна з основ виховання і навчання дітей, так як від рівня оволодіння зв'язним мовленням залежить успішність навчання дітей у школі, вміння спілкуватися з людьми і загальне інтелектуальне розвиток.
Разом з тим, можна відзначити й інші особливості мови. Окремі діти не вимовляють усі звуки правильно, допускають помилки в утворенні різних граматичних форм (родового відмінка множини імен іменників, узгодження прикметників з іменниками, в словообразовании). Є помилки в побудову зв'язного тексту з дотриманням структурних елементів (початок, середина, кінець) і їх з'єднання.
Розвиток мови дошкільників у дитячому садку здійснюється у всіх видах діяльності: під час безпосередньо освітньої діяльності «Комунікація», «Ознайомлення з художньою літературою», з явищами навколишньої дійсності та ін., і поза їх - ігрової та мистецької діяльності, повсякденному житті.
Зупинюся на вирішенні завдань з розвитку мовлення під час режимних моментів. Правильно організовані режимні моменти дня мають велике виховне і педагогічне значення. Щодня повторюючись, режимні моменти, привчають організм дитини до певного ритму, забезпечують зміну діяльностей (ігрової, навчальної, трудової) і тим самим оберігають нервову систему дітей від перевтоми. Вихователь перебуває з дітьми в самій різній обстановці: у роздягальні, умивальної кімнаті, спальні, ігровому куточку і інших місцях. Тому він має можливість активізувати і закріпити нові слова, виправити мовні помилки.
Під час ранкового прийому дітей у нас є можливість поговорити про настрій дитини, дізнатися, що нового у нього сталося, наприклад, за вихідні дні, яку книжку йому прочитали вдома, або він подивився мультфільм і так далі. Закріпити знання про транспорт, про сім'ю, про професії, про улюблених іграшках і т.д. Якщо це холодну пору те, одягаючись на прогулянку або роздягаючись після неї можна поговорити з дітьми якого кольору у них одяг (узгодження прикметників з іменниками в роді), перерахувати деталі одягу, придумати на що схожа одяг (шарф це дорога, струмок), з якого матеріалу зроблена одяг (вовняні, хутрова, джинсова тощо).
Під час трудової діяльності закріплюємо знання дітей про назви інструментів, слів-дій. Задаємо питання: «Що будеш робити?» «Що робиш?» «Для чого треба рихлити землю?» і т.д.
Під час чергування по їдальні можна привернути увагу дітей до посуді, назвати її форму, забарвлення, матеріал, з якого вона зроблена, її кількість на столі. Така ж робота проводитися під час підготовки необхідного матеріалу до занять.
На прогулянці під час спостереження за живою, неживою природою, її явищами діти так само відповідають на питання вихователя, міркують, роблять висновки. Ми пропонуємо дітям скласти або придумати розповідь, казку про побачене: про хмаринці, про метелика, про сніжинці, про першому квіточці і т.д.
Так як в дошкільному дитинстві провідною діяльністю є гра, то однією з умов успішної роботи з розвитку мовлення є використання різних ігор. Це ігри, які допомагають закріпити знання дітей за всіма розділами розвитку мовлення: ЗКР, зв'язкова мова, формування граматичного ладу мовлення, словникова робота.
Під час сюжетно-рольових ігор діти вдосконалюють діалогічну мова, розвивають навички монологічної мови. Оволодіння монологічною промовою - одна з головних завдань мовленнєвого розвитку дошкільників, так як вона вбирає в себе розвиток всіх сторін мови - лексики, граматики, фонетики. Під час сюжетних ігор у дітей йде опосередковане спілкування через іграшку.
Хочеться зупинитися на тому, що в усі режимні моменти включають дидактичні ігри з розвитку мовлення, цікаві, фонетичні, лексичні, граматичні вправи. Під час дидактичних ігор закріплюються уміння і навички, отримані під час занять. Ця робота проводитися з невеликою підгрупою дітей або індивідуально.
- «Живі слова» (закріплення знань про речення і слові);
- «Назви кінець слова» (вихователь називає перший склад, а діти додають кінець слова: ра - рак, веселка, ромашка);
- «Звукові годинник»;
- «Скажи навпаки» (антоніми);
- «Багатозначні слова» (скласти пропозиції з багатозначними словами;
- «Равлик» (ЗКР, лексико-граматичний лад мови, зв'язкова мова);
- «Нісенітниці» (міркувати, робити умовиводи);
- «Телефон» (робота над фонетикою);
- «Подарунки» (ЗКР);
- «Порахуй предмет» (лексико-граматичний лад мовлення)
- «Що буває червоне? Червона? Червоний?» (лексико-граматичний лад)
- «Склади речення з використанням заданого слова або звуку» (Катя купила ляльку);
- «Що робить... ведмідь?» (назвати якомога більше дієслів);
- «Скажи по-іншому» (синоніми);
- «Розклади в правильному порядку і склади розповідь» (складання розповідей по серії картинок);
- «Слова - родичі» (утворення слів зі збільшувальним і зменшувально-пестливими суфіксами).
Так само мовленнєвий розвиток відбувається під час ігор-драматизаций. У дітей удосконалюється виразність образного мовлення, збагачується словниковий запас, вміння поєднувати мовлення з мімікою, рухами.
Чистомовки, скоромовки так само часто застосовуємо у своїй роботі. Вони добре допомагають уточнення артикуляції звуків, для відпрацювання дикції, сили голосу, темпу мовлення.
Знайомимо дітей з прислів'ями і приказками. Це дає дітям можливість розвинути свідоме ставлення до смислової сторони слова. Розуміння і вживання прислів'їв і приказок передбачає володіння переносним значенням слів, умінням їх прикласти до різних ситуацій.
Дуже подобаються дітям ігри з пальчиками, які супроводжуються читанням віршів, потішок, пісень. Такі ігри позитивно впливають на розвиток мовлення, створюють сприятливий емоційний фон.
Так само хочеться сказати про заучування і виразному читання віршів. Художня література та усна народна творчість розвивають мислення і уяву дитини, збагачують його емоції, дають зразки літературної мови, відчути мелодику й ритм рідної мови.
Таким чином, мовленнєвий розвиток це складна, щоденна, копітка робота. Високий рівень мовленнєвого розвитку, розвитку вміння складати зв'язне висловлювання на будь-яку тему є обов'язковою умовою освоєння дітьми культури мовлення.