Комунікативна культура вчителя як умова особистісно-орієнтованого навчання і виховання

Мета: визначити ступінь сформованості комунікативних навичок у педагогів гімназії і оцінити рівень комунікативної культури вчителів у системі взаємодії з учнями.

Завдання:
- познайомити педагогів з поняттями «комунікативної культури вчителя», «комунікативної компетентності вчителя»;
- використовуючи діагностичну методику, визначити стан сформованості основних комунікативних навичок у членів педагогічного колективу;
- розробити модель комунікативної компетентності вчителя» і «модель комунікативної компетентності учня»;
- використовувати у власній практиці отриманий теоретичний і практичний матеріал.

Категорія учасників: педагогічний колектив гімназії.
Форма проведення: методичний семінар.
Тривалість педагогічної ради: 1 година (60 хвилин).

Методи роботи:
- метод роботи в групах;
- метод проекту;
- метод групової дискусії.

Принципи роботи:
- принцип активності;
- принцип партнерського спілкування;
- принцип концентрації присутності;
- принцип зворотного зв'язку.

Використовуваний матеріал:
- чисті аркуші ватману;
- маркери або фломастери;
- роздатковий матеріал з діагностичною методикою.

Структура педагогічної ради:
1. Організаційний момент (поділ учасників семінару на групи, ритуал привітання);
2. Теоретична частина (ознайомлення учасників з новою інформацією);
3. Практична частина (робота з діагностичною методикою ГОКК);
4. Практична частина (робота в групах по створенню моделі комунікативної компетентності вчителя та учня, захист проектів);
5. Підведення підсумків (висновок по виконаній роботі), рефлексія.
6. Ритуал прощання.

Хід педагогічної ради.
I. Розподіл учасників на групи.
Час проведення: 3 хвилини.
Поділ учасників педагогічної ради на шість груп (по 6-8 год.).

II. Ритуал вітання.
Час проведення: 2 хвилини.

III. Теоретична частина.
Час проведення: 12 хвилин.
Педагогу для успішної роботи необхідні не тільки предметні і психолого-педагогічні знання, але й особливе вміння - це вміння спілкуватися. Людина починає оволодівати навичками спілкування з малих років, однак не всі, подорослішавши, достатньою мірою вміють спілкуватися. Професія педагога належить до типу професій «людина - людина» (за типологією вітчизняного психолога Е.А. Климова), і тому вміння спілкуватися є для педагога провідною, професійно важливим якістю.
Спілкування - основа педагогічної діяльності. Від того, як педагог спілкується з учнями, залежить ступінь їх пізнавального інтересу до предмета, а значить, і навчальна мотивація. Стиль педагогічного спілкування значною мірою визначає результативність оволодіння учнями предметними знаннями і вміннями, впливає на культуру міжособистісних відносин, створює відповідний морально-психологічний клімат навчального процесу. Спілкування є важливою умовою соціалізації особистості.
Педагогічне спілкування - це процес взаємодії педагогів і вихованців, змістом якого є обмін інформацією (насамперед, навчальної), пізнання особистості партнера по педагогічному спілкуванню, а також організація спільної діяльності. При цьому інформація передається як вербальними (мовними), так і невербальними засобами.
Мовленнєве спілкування - це спілкування за допомогою слова. А.С. Макаренко вважав, що педагогом-майстром учитель може стати лише тоді, коли навчиться вимовляти навіть найпростіші слова і фрази (наприклад, «іди сюди»з 15 - 20 інтонаційними відтінками.
Доповнюють мова, емоційно впливають на вихованців, передають почуття і пере-говування педагога невербальні засоби (погляд, міміка обличчя, рухи рук). Дослідження показали, що до 50 % інформації в спілкуванні передається за допомогою міміки і жестів.
Уміння користуватися словом, емоційно висловлювати свої думки - важлива сторона комунікації. Але для вчителя не менш важлива й інша сторона - вміння слухати. Психологи стверджують, що кращий співбесідник - не той, хто вміє добре говорити, а той, хто вміє добре слухати. Дана перцептивна функція спілкування дозволяє педагогу не тільки розуміти учня, але й відчувати його стан, настрій, ставлення до навчального матеріалу і навчального процесу в цілому.
Механізмом пізнання і розуміння вихованців є педагогічна емпатія. Вона проявляється в умінні вчителя подумки поставити себе на місце учня, перейнятися його станом, зрозуміти його, співпереживати йому. Але це можливо лише тоді, коли педагог розуміє самого себе, об'єктивно аналізує свої думки, дії, відносини між людьми, тобто якщо у нього розвинена рефлексія. Вчитель, який володіє рефлексією і эмпатийно сприймає вихованців, може успішно будувати педагогічне спілкування, коригувати його, керувати ним.
Важливою функцією спілкування є організація спільної діяльності. Спілкування супроводжує професійну діяльність вчителя.
Урок - це, насамперед, спілкування. Успішність всіх форм навчальної діяльності визначається продуманим спілкуванням, а також тим, як учитель налаштував учнів на спільну роботу, як будувалося спілкування в процесі її організації, завершення, при підведенні підсумків.
Ефективність педагогічної праці багато в чому визначається стилем педагогічно-го спілкування. Стильові особливості педагогічного спілкування залежать, з одного боку, від індивідуальності вчителя, визначаються його комунікативною культурою; з іншого боку, - від особливостей учнів, їх віку, статі, вихованості.
Знання наукових основ спілкування є базисом мистецтва спілкування. Мистецтво спілкування багато в чому визначає професійні успіхи і обумовлено розвитком у вчителя комплексу умінь: уміння управляти своєю поведінкою, почуттями; уміння спостерігати, переключати увагу, розуміти душевний стан іншої людини; уміння встановлювати вербальний і невербальний контакт з учнями.
Комунікативна культура педагога - це культура його професійно-педагогічного спілкування з іншими суб'єктами навчально-виховного процесу. Необхідним рівнем комунікативної культури слід визнати такий, який дозволяє педагогу позитивно сприймати своїх підопічних і колег і забезпечує безумовне досягнення цілей виховання і навчання.
Вчителю необхідно розвивати свої комунікативні вміння, так як вони не тільки забезпечують потрібний позитивний емоційний фон в процесі навчання, але і через механізми наслідування розвивають комунікативні компетенції учня.
Комунікативна компетентність - здатність встановлювати і підтримувати необхідні ефективні контакти з іншими людьми. Комунікативна компетентність включає в себе сукупність знань, умінь, що забезпечують ефективне протікання комунікативного процесу.
Комунікативна компетентність вчителя визначається мінімум трьома складовими:
- когнітивної (що фахівець знає з цього питання);
- операціонально (як спеціаліст реалізує свої знання на практиці)
- позиційно-ціннісної (як спеціаліст відноситься до даної сфери своєї діяльності).

IV. Практична частина.
Час проведення: 10 хвилин.
Учасникам пропонується індивідуально попрацювати з діагностичною методикою ГОКК з метою визначення ступеня розвитку власної комунікативної компе-ності через розгляд сукупності комунікативних навичок.

Разбаловка:
5 балів - завжди
4 бали - часто
3 бали - ситуативно
2 бали - дуже рідко
1 бал - ніколи
0 балів - не можу оцінити.

БЛАНК 1 (здатність до емпатії, співпереживання)
1. Добре розуміє настрій учнів
2. Уважний до учня і його проблем
3. Проявляє любов і повага до дітей
4. Уважний до настрою учнів на уроці
5. Враховує емоційний стан учня на уроці
6. Готовий емоційно відгукнутися на проблеми дитини
7. Співчуває учня при його невдачі
8. Демонструє повагу до особистості учня
Загальна сума балів

БЛАНК 2 (здатність до рефлексії)
1. Цікавиться і бере до уваги думку учнів
2. Вміє стримуватися, навіть коли учні неправі
3. Може публічно визнати свої помилки
4. Бере до уваги інтереси і схильності хлопців
5. Враховує свої колишні помилки
6. У важких ситуаціях проявляє спокій і витримку
7. Прагне отримувати від учнів зворотний зв'язок
8. Критично відноситься до своїх вчинків, дій
Загальна сума балів

БЛАНК 3 (ступінь товариськості)
1. Говорить про свої труднощі і переживання учням
2. Легко встановлює контакт з більшістю учнів
3. Виявляє готовність до обговорення з учнями різних питань
4. Прагне до встановлення довірчих відносин з учнями
5. Цікавиться особистими проблемами учнів
6. Виявляє інтерес до співрозмовника і його інформації
7. Виявляє відкритість у спілкуванні
8. Прагне підтримувати численні контакти з різними учнями
Загальна сума балів

БЛАНК 4 (гнучкість особистості в мисленні, поведінці)
1. Не демонструє своєї зверхності над учнями
2. Визнає за учнем право на власну точку зору
3. Проявляє демократичний стиль спілкування
4. Виявляє готовність до перегляду власної точки зору
5. Володіє різними способами організації уроку
6. Визнає рівність позицій вчителя і учня
7. Вміє аналізувати суспільні події та процеси
8. Творчо, неординарно ставиться до своєї педагогічної діяльності
Загальна сума балів

БЛАНК 5 (здатність до співпраці)
1. Привертає до себе високою ерудицією
2. Охоче підтримує ініціативу хлопців
3. Виявляє прихильність до співрозмовника
4. Вміє вирішити конфліктну ситуацію
5. Надихає інших на творчу діяль-ність
6. Спонукає учнів до дискусії, до активності в бесіді
7. Вміє слухати і чути іншого
8. Проявляє щирий інтерес до учнів
Загальна сума балів

БЛАНК 6 (емоційна привабливість)
1. Розташовує до себе манерою поведінки
2. Проявляє ввічливість
3. Розташовує до себе зовнішнім виглядом
4. Тактовно звертається до учнів на уроках і поза ними
5. Викликає повагу оточуючих
6. Цікавий у бесіді
7. Має широке коло інтересів і захоплень
8. Виявляє доброзичливість
Загальна сума балів

БЛАНК 7 (здатність до надання впливу на інших)
1. Вміє створити на уроці сприятливий психологічний настрій
2. Справедливий і уважним по відношенню до всіх учням
3. Раціонально організовує власний час і діяльність
4. Не допускає лайки на адресу учнів
5. Проявляє в роботі творчу активність
6. Заражає хлопців інтересом до якого-небудь справі
7. Може аргументовано переконати хлопців в необхідності будь-якої справи, вчинку
8. Є для більшості хлопців референтним (значущим) людиною
Загальна сума балів

БЛАНК 8 (здатність до організації якого-небудь справи)
1. Вміє знайти індивідуальний підхід до учня
2. Вміє викликати на уроці інтерес до матеріалу, що вивчається, до всього предмету
3. Часто підбадьорює учнів у скрутних ситуаціях
4. Вміє об'єднати хлопців навколо загальної ідеї, завдання, цілі
5. Називає учнів найчастіше за іменем
6. Вміє зняти напругу і втому на уроці
7. Заохочує висловлювання учнями власної точки зору на проблему
8. Залучає хлопців в роботу на уроці
Загальна сума балів

БЛАНК 9 (здатність до передачі інформації)
1. Демонструє гарне знання предмета
2. Викладає матеріал ясно, доступно
3. Вміє підтримати розмову на різні теми
4. При викладі матеріалу спонукає дітей до роздумів над ним
5. Висловлює власну позицію з того чи іншого питання
6. Відстоює свою точку зору без роздратування і запальності
7. Аргументовано і переконливо говорить
8. Володіє культурою мовлення
Загальна сума балів

Інтерпретація одержаних даних:
від 4 балів до 16 балів - невиразність розглянутого параметра;
від 17 балів до 24 балів - слабка вираженість обстежуваного параметра;
від 25 балів до 32 балів - стабільний прояв розглянутого параметра;
від 33 балів до 40 балів - яскрава виразність, переважання даного параметра.

*По завершенню роботи вчителі знайомляться з такою інтерпретацією і самостійно аналізують отримані показники.

V. Робота в групах.
Час проведення: 30 хвилин.
Для ефективної організації роботи в групах існує ряд універсальних правил.
1. Правило тактовного і доброзичливого ставлення до всіх учасників групи.
2. Правило активності.
3. Правило ввічливості.
4. Правило поваги і прийняття чужої думки.
Далі учасникам педагогічної ради пропонується попрацювати в групах. Протягом 15 хвилин на аркушах ватману учасники трьох груп (незалежно один від одного) розробляють модель комунікативної компетентності педагога гімназії (колективне бачення актуального стану комунікативної культури педагогічного складу; наявність необхідних навичок; сфера проявів), а учасники інших трьох груп (також незалежно один від одного) розробляють модель комунікативної компетентності учня гімназії. Після закінчення часу учасникам групи пропонується по черзі презентувати колективні роботи. Першими виступають учасники однієї з трьох груп, аргументуючи свій проект. Учасники двох інших груп лише доповнюють «отриману модель».новой інформацією. Аналізуючи представлені дві моделі (комунікативної компетентності вчителя та комунікативної компетентності учня), педагогами робиться висновок про культуру гімназійного спілкування, враховуються проблемні моменти і намічаються шляхи розвитку і підтримки комунікативних навичок.

VI. Рефлексія, ритуал прощання.
Час проведення: 3 хвилини.

Використовувана література:
1. Зарецька, І.І. Комунікативна культура педагога і керівника: Дисс...канд. пед.науки / І.І. Зарецька. - М., 2002 р. - 160 с.
2. Мистецтво спілкування в іграх / В.В.Петрусинский, Е.Г.Розанова. М.: ВЛАДОС, 2007 р. - 210 с.
3. Рогов Е.И.Настольная книга практичного психолога: Учеб. допомога:
У 2 кн. - 2-е изд., перероб. і доп. - М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1999. - Кн. 2: Робота психолога з дорослими. Корекційні прийоми і вправи. - 480 с.
4. Столяренко, Л.Д. Основи психології / Столяренко Л.Д.. Ростов н/Д, 2000. -
670 с.
5. Ханін М.І. Практикум з культури мови, або як навчитися красиво і переконливо говорити. Навч. посіб. СПб: Паритет, 2003
6. Шевцова, Є.В. Взаємозв'язок професійної та комунікативної культури особистості майбутнього фахівця / Е. В. Шевцова// Сб. навч. праць СевКазГТУ. Серія «Гуманітарні науки». Вип. № 10. - Ставрополь, 2003.