Психологічна безпека освітнього середовища як фактор формування здоров'я учнів

Мета: ознайомити учасників семінару з проблемою психологічної безпеки освітнього середовища, проаналізувати стан психологічного здоров'я присутніх педагогів, використовуючи отриману інформацію на практиці.

Завдання:
- познайомити вчителів з поняттями: «освітнє середовище», «безпека», «психологічна безпека», «психологічне здоров'я»;
- розглянути стан психологічного здоров'я педагогів;
- використовувати у власній практиці отриманий теоретичний і практичний матеріал;
- зробити висновок про стан психологічної безпеки освітнього процесу гімназії.

Категорія учасників: педагогічний колектив гімназії.
Форма проведення: семінар-практикум.
Тривалість педагогічної ради: 1 година 25 хвилин (85 хвилин).
Організатор педагогічної ради: педагог-психолог.

Методи роботи:
- метод роботи в групах;
- метод проектів;
- метод групової дискусії.

Принципи роботи:
- принцип активності;
- принцип партнерського спілкування;
- принцип концентрації присутності.
Використовуваний матеріал:
- невеликі листочки паперу;
- аркуші ватману (за кількістю утворених груп);
- ручки, олівці, фломастери;
- магніти.

Структура педагогічної ради:
1. Організаційний момент (поділ учасників семінару на групи, ритуал привітання);
2. Емоційний настрій учасників на майбутню роботу (використання «вправи-активізатора»);
3. Теоретична частина (ознайомлення педагогів з новою інформацією);
4. Практична частина (робота в групах за трьома різними напрямами, створення проектів, виступ і захист);
5. Практична частина (використання проективної методики, аналіз власних робіт);
6. Рефлексія (підбиття підсумків проведеного заходу через використання вправи «Премія»);
7. Ритуал прощання.

Хід педагогічної ради.
I. Ритуал зустрічі та привітання.
Час проведення: 10 хвилин.
* (цей часовий проміжок не включений у загальний час педагогічної ради).
Всім педагогам на вході у визначену аудиторію роздаються невеликі картки із зображе-нями людей. Це дозволить в далекій роботі сформувати педагогічні групи. Використовується п'ять видів карток, на яких варіюється кількість людей (від одного до п'ятьох). Заздалегідь заготовлюється певну кількість карток. В аудиторії з наявних столів (парт) також заздалегідь формуються п'ять робочих зон».

II. Розподіл учасників на групи.
Час проведення: 2 хвилини.
Ведучий (психолог) просить присутніх вчителів подивитися на отримані картки і розподілитися по «секторів» відповідно до кількості людей, зображених на картинках. Принцип розподілу вчителів: педагоги, які мають картки з зображенням одного чоловічка - збираються в одну групу; педагоги, які мають картки з зображенням двох чоловічків - збираються в іншу групу і т.д.

III. Вправа «Я вітаю Вас».
Час проведення: 4 хвилини.
Ведучий (психолог) звертається з фразою «Я вітаю ...» до членів першої групи (напри-мер: «Я вітаю Вас мудрих і активних педагогів, які сидять за цим столом). Члени пер-шої групи звертаються тепер до представників другої групи (наприклад: «Ми вітаємо Вас - креативних та ініціативних членів нашого суспільства). Далі члени другої групи обра-щаются до представників третьої групи і т.д. Члени останньої групи вітають ведучого.

IV. Емоційний настрій учасників на майбутню роботу.
Вправа-активізатор «Асоціація».
Час проведення: 5 хвилин.
Кожній з груп пропонується своє «поняття»: «школа», «дитина», «здоров'я», «жінка», «безпека». Завдання учасників (у своїх групах), починаючи з ключового слова, по колу називати асоціації до наступних словами. Наприклад: «школа - вчитель - урок - дисципліна - тиша - і т.д.»; «дитина - мама - кухня - вечеря - і т.д.»; «здоров'я - сили - турботи - діти - сім'я - і т.д.»; «жінка - чоловік - весілля - любов - і т.д.»; «безпека - спокій - життя - робота - і т.д.». По завершенню роботи в групах, озвучуються перше і останнє слово з ланцюжка озвученого асоціативного ряду.

V. Теоретична частина.
Час роботи: 15 хвилин.
В сучасній педагогічній психології умови, в яких здійснюється навчання та виховання, визначаються як освітнє середовище.
Освітнє середовище - це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні.
Освітнє середовище - це сукупність усіх можливостей навчання, виховання і розвитку особистості, можливостей як позитивних, так і негативних
Таким чином, освітнє середовище являє собою сукупність матеріальних чинників освітно-вального процесу, міжособистісних відносин, які встановлюють суб'єкти освіти і спеціально організованих психолого-педагогічних умов для формування та розвитку особистості.
Поняття «безпека» визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства від внутрішніх і зовнішніх загроз. Поняття «безпека» включає в себе психологічну та фізичну складові.
Психологічна безпека - це стан психологічної захищеності, а також здатність людини і середовища відображати несприятливі зовнішні і внутрішні впливи. Психологічна безпека особистості і середовища невіддільні один від одного і являють собою модель сталого розвитку та нормального функціонування людини у взаємодії з середовищем.
Психологічна безпека - найважливіша умова повноцінного розвитку дитини, збереження і зміцнення її психологічного здоров'я.
Основними поняттями області вивчення психологічної безпеки в освітньому середовищі, є «небезпека», «ризик», «загроза».
Небезпека - імовірність заподіяння шкоди, що визначається наявністю об'єктивних і суб'єктивних факторів, що володіють вражаючими властивостями;
Ризик - можливість виникнення несприятливих і небажаних наслідків діяльності самого суб'єкта;
Загроза - сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства.
Психологічна безпека освітнього процесу - це стан захищеності школяра від загроз його гідності, душевного благополуччя, позитивного світосприйняття.
За даними соціологічних досліджень, досить великий відсоток батьків - до 75% - стурбовані проблемами безпеки дитини в освітньому середовищі. Батьків хвилює, що не завжди в дитячому саду або в школі забезпечено захист прав і гідності дитини, їх хвилює проблема конфліктності відносин дітей між собою та школярів з педагогами. Батьків турбує, чи відчуває дитина себе в освітньому середовищі зрозумілим, прийнятим, позитивно оціненим, шановним незалежно від його академічних успіхів. Ще в більшій мірі батьків хвилює можливість деструктивних впливів на психіку дитини з боку однолітків і старших дітей.
Факторами ризику в освітньому середовищі можуть бути:
- недостатнє забезпечення викладацькими кадрами, матеріально-технічної бази,
- низька активність учнів і педагогів,
- несформованість соціальних і практичних навичок, умінь і досвіду, рівень виховання і культури.
Сукупність цих факторів являє собою загрозу освітньої середовища і розвитку особистості її учасників.
Однією з істотних психологічних небезпек в освітньому середовищі є незадоволення важливої базової потреби в особистісно-довірчому спілкуванні, і як наслідок - схильність до деструктивної поведінки, негативне ставлення до освітніх установ і порушення психічного і фізичного здоров'я.
До психологічних характеристик освітнього середовища школи, що сприяє збереженню і забезпечення психологічної безпеки, відносять:
- доброзичливу атмосферу,
- високий рівень залученості в шкільне середовище та навчання соціальним навичкам взає-модействия,
- підвищення батьківського та громадської участі,
- підтримку учнів у період вікових криз,
- задоволеність взаємовідносинами між учасниками освітнього середовища шко-ли,
- поважливе відношення та ін.
Забезпечення психологічної безпеки в освітньому середовищі школи можливо через спільну діяльність педагога і учня. В процесі спілкування з учителем на прикладі його системи відносин до суспільства, іншим людям на прикладі його відносин до самого себе форми-нання система відносин, риси характеру учнів.
Вчитель може навчати учнів розв'язуванню конфліктних ситуацій через використання нена-сильственных засобів, до яких відносяться:
- можливість вислухати з повагою один одного,
- висловити свою точку зору і перспективу вирішення проблеми,
- дізнатися різні точки зору,
- розглянути в групі важкі ситуації, минулий досвід,
- вміння справлятися з почуттями.
Психологічна безпека - найважливіша умова повноцінного розвитку дитини, збереження і зміцнення її психологічного здоров'я.
Психологічне здоров'я - умова життєвої успішності і гарантія благополуччя людини в житті.
Психологічне здоров'я - основа життєздатності дитини, якому в процесі дитинства і отроцтва доводиться вирішувати зовсім непрості завдання свого життя: оволодівати власним тілом і власною поведінкою, навчаться жити, працювати, вчитися і нести відповідальність за себе та інших, освоювати систему наукових знань та соціальних навичок, розвивати свої здібності і будувати образ «Я».
Здоров'я дитини можна трактувати як інтегруючу частину замовлення на якісне сучас-ве освіту з боку держави, суспільства, і індивіда. Це означає, що сучасна школа повинна всерйоз і по-справжньому стає не тільки місцем, де дітей навчають, але і про-странством їх повноцінного дорослішання.
Існує два основні ознаки, за якими можна судити про психологічне здоров'я людини:
Перший ознака - це позитивний настрій, в якому знаходиться людина.
Друга ознака - це високий рівень психічних можливостей, завдяки чому людина спо-собен виходити з різних ситуацій, пов'язаних з переживанням тривоги, страху, невдачі та інших подібних станів.
Рівень психічних можливостей, з одного боку, пов'язаний з спадковими факторами - з особливостями нервової системи людини. Так, одні люди за своєю природою дуже збудливі і тому сильно схильні до нервових зривів, а інші, навпаки, мало хвилюються і швидко ви-ходять з негативного психічного стану.
З іншого боку, психічні можливості залежать від вміння людини керувати своїми з-стояниями і поведінкою, незважаючи на різні негативні впливи. Здатність управляти своєю психікою є провідним показником психічного здоров'я.
Отже, психологічно безпечній освітньої середовищем можна вважати таку, в якій біль-більшість учасників мають позитивне до неї ставлення, високий рівень задоволено-сті характеристиками шкільного середовища і захищеності від психологічного насильства у взаємодії.

VI. Практична частина.
Вправа «Модель освітнього гімназійного простору».
Час проведення: 40 хвилин.
Ведучий (психолог) роздає групам аркуші ватману з заготовками зображень: платформи; двох вертикальних циліндрів; великого трикутника; кола.
*З цих заготовок при захисті проектів буде «сконструйований» будинок.
Учасникам кожної з груп пропонується протягом 10 хвилин у ході колективного обговорення розробити (зафіксувати на запропонованих аркушах ватману):
1 групі - модель освітнього середовища (у цілому);
2 групі - модель психологічного здоров'я учнів (в цілому);
3 групі - модель психологічного здоров'я педагогів (в цілому);
4 групі - модель психологічної безпеки освітнього процесу (в цілому).
5 групі - модель психологічної безпеки гімназійного простору (актуальне со-стояння даної проблеми в гімназії).
По завершенню роботи, проекти вивішуються на загальний огляд, і протягом 5 хвилин представник від кожної з груп озвучує колективне бачення означеного аспекту у вигляді конкретних рекомендацій.
Після цього ведучий (психолог) запитує педагогів, є дана композиція завершеною; чого в ній не вистачає? Імовірно, що вчителі висловили ідею про те, що в цьому будинку не вистачає головної фігури - «людини». Тоді по одному представнику від кожної групи просять підійти до дошки і «сконструювати» чоловічка із запропонованих заго-товок (біля дошки лежать вирізані з паперу: круги, трикутники, квадрати; прямоугольни-ки). Зібраного з геометричних фігур «чоловічка» розташовують у центрі «вдома».
*З метою визначення стану власного психологічного здоров'я педагогів україн-ється наступну вправу.

VII. Практична частина.
Проективна методика «Автопортрет».
Час проведення: 7 хвилин.
Ведучий (психолог) пропонує учасникам намалювати на чистих аркушах паперу великий овал, уособлює особа малює людини. Після цього педагогам пропонується роз-зить:
- замість очей - те, на що вони люблять дивитися;
- замість носа - те, що вони люблять нюхати;
- замість рота - те, що вони люблять вимовляти;
- замість вух - те, що вони люблять слухати;
- замість волосся - те, про що вони найчастіше думають.
На завершення роботи присутні аналізують власні малюнки, роблячи висновок про з-стоянні власного психологічного здоров'я; гармонійного ставлення до себе і до оточую-щему світу.

VIII. Рефлексія.
Вправа «Премія».
Час проведення: 10 хвилин.
Ведучий (психолог) роздає учасникам невеликі чисті листочки паперу, озвучивши, що у каж-дого з присутніх є «10 преміальних балів». Завдання педагогів оцінити частку уча-стия і залученості кожного з присутніх в роботу педагогічної ради, «розділити ці бали і «подарувати» трьом людям, що знаходяться в аудиторії. Бали записуються на листоч-ках і вручаються тим людям, яким вони призначені. По завершенню роботи кожен з уча-стников підраховує кількість «преміальних» балів і озвучуються переможці, які набрали найбільшу кількість балів. Присутні «нагороджують» переможців оплесками.

IX. Ритуал прощання.
Час проведення: 2 хвилини.
Ведучий (психолог) дякує усіх присутніх педагогів за максимальну залученість в практичну опрацювання запропонованого питання, і сподівається на використання вчителями отриманої теоретичної інформації у власній практичній діяльності.

Використовувана література:
1. Баєва І.А. Психологічна безпека в освіті. - СПб.: «Союз», 2002.
1. Баєва В., Лактіонова Е. Психологічна безпека освіти очима вчителя // Народне освіту. - 2009. - № 9.
2. Керівництво практичного психолога: психічне здоров'я дітей і підлітків в контексті психологічної служби / під ред. В. В. Дубровиной.- М.: «Академія», 1995.