Метапредметная діяльність і формування універсальних навчальних дій

Автор: Меркулова Тетяна Дмитрівна, викладач інформатики та ІКТ ОГБОУ НВО ПЛ №3 р. Іваново
Починаючи вести свій блог, мені хотілося б підняти і обговорити одну з актуальних тем сучасної освіти - метапредметная діяльність і формування універсальних навчальних дій. Ці досить складні поняття, про які кілька років тому ми тільки чули, зараз в тій чи іншій мірі міцно увійшли в процес роботи вчителя, викладача і вихователя.

Чому це сталося? Вчені говорять про те, що зараз ми живемо в епоху п'ятої інформаційної революції, основною характеристикою якої є процес інформатизації. Справа в тому, що нас оточує інформаційний простір і потоки інформації настільки великі, непідготовлена людина просто потоне в цьому морі інформації, так і не знайшовши необхідних даних. Найбільш цінними якостями людини в даний момент є рівень освіти, професіоналізм, здатність до навчання і креативність працівника. Потрібен не «навчена людина», а «людина учень» і ще більшою мірою «самонавчальний»!

Виходить, що в даний час вже неможливо дати знання на все життя», потрібно «навчити вчитися». Єдиний спосіб, при якому випускник буде успішний в житті - це якщо він сам навчений добувати необхідні знання (інформацію), тобто ефективно здійснювати різні інформаційні процеси.

Правда нове - це добре забуте старе. Ще в XIX столітті Адольф Дістервег говорив: «Був час, коли вважали можливим повідомляти освіта. Навіть знання у власному розумінні слова повідомити неможливо. Можна людині запропонувати, підказати, але оволодіти ними він повинен шляхом власної діяльності... Можна наповнити чим-небудь тіло... але розум наповнити нічим не можна. Він повинен самостійно все охопити, засвоїти, переробити».

Сучасні завдання, які ставить перед нами життя, не вкладаються в рамки якої-небудь однієї науки (предмета), вони багатомірні. І саме тому так важлива стала метапредметность в навчанні. А метапредметность неможлива без формування універсальних навчальних дій (УУД), тому, що вона передбачає не тільки міждисциплінарну інтеграцію, а формування властивостей особистості учня, що дозволяють керувати власною пізнавальною діяльністю, здійснювати його пізнавальний розвиток.

У методичній літературі виділяються наступні універсальні навчальні дії:
Особистісні (дозволяють прийняти і усвідомити життєві цінності, моральні норми, правила, виробити життєву позицію);
Регулятивні (дозволяють ставити цілі, планувати, контролювати і оцінювати свої дії);
Пізнавальні (дозволяють досліджувати, шукати і відбирати інформацію, структурувати її і моделювати рішення завдань);
Комунікативні (дозволяють навчитися слухати і розуміти партнера, виконувати спільні дії, вміти домовлятися, правильно висловлювати свої думки тощо).
Саме вони дозволять вирішувати життєві завдання і орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.

Цього літа я проходила чергові курси підвищення кваліфікації, і ми багато говорили на цю тему. І ось конкретний приклад, що її ілюструє. Практично з усіх предметів учням пропонується, якості самостійної роботи, написати доповідь (повідомлення) на певну тему. Однак, не дивлячись на те, що з інформаційної точки зору, незалежно від предмета алгоритм виконання даного завдання не повинен суттєво відрізнятися, практично по кожному предмету пропонуються СВОЇ 7 - 13 пунктів написання доповіді. Природно, що зміст доповідей, в залежності від предмета буде різним, але от сам процес роботи з інформацією навряд чи буде настільки відрізнятися.

А якщо підійти до цієї проблеми з точки зору УУД, то ми отримаємо загальний алгоритм роботи з інформацією, що включає в себе: визначення теми, постановку мети доповіді, можливо висунення деякої гіпотези, а потім пошук, збір, обробку та оформлення відібраної інформації. Крім того передбачається, що в результаті роботи будуть зроблені деякі висновки. Ну і природно, необхідно вказати джерела інформації. Такий план написання доповіді буде працювати незалежно від предмета, якому він виконується.

Таким чином, освіта не тільки дає знання, але в першу чергу будує саме ставлення до знань, уміння навчатися й аналізувати навколишню дійсність. При цьому освітній заклад стане простором обговорення та побудови життєвих траєкторій, а викладач (вчитель, вихователь) - помічником, який сприяє обговоренню та розуміння світу.

Багато учасників порталу (особливо працівники початкової школи та НУО/СПО) вже кілька років працюють із застосуванням цих принципів. Було б дуже цікаво дізнатися Вашу думку з цього питання, а також обмінятися досвідом з даної теми.

Література:
1. «Як проектувати універсальні навчальні дії в початковій школі: від дії до думки: посібник для вчителя», А.Г. Асмолов, Г.В. Бурменская, І.А. Володарська та ін - М : Просвіта, 2008.
2. Ігнатьєв В.І., Розанов Ф.І. Освіта в інформаційну епоху. // Філософія освіти. - 2008. - №2 (23).