Провідний. Отже, перше завдання конкурсу! З першої миті людина, з'явившись на світ, починає вчитися. Він вчиться ходити, говорити, розуміти світ і людей. Його вчать сонячний промінь, улюблена казка, пролетівша метелик, смішна картинка, весела гра. Але ось настає день - і він приходить в школу, в свою рідну школу, біля порога якої його зустрічають вчителі, за стінами якої його чекаєте з нетерпінням (до Наук) ви...
Шановні Науки! Девіз першого завдання нашого конкурсу: «Навчання - світло!» Що ви можете розповісти нам про школу, вчителів, навчання? Хто у нас самий хоробрий?
Історія піднімає руку.
Провідний. Володарка століть, прошу!
Ведучий вручає Історії дзвіночок. Історія дзвонить у дзвіночок. З'являються двоє-троє учнів з указками в руках.
Історія. Це мої асистенти, екскурсоводи. Разом з ними ви зараз підете в минуле. Щасливого повернення! (Дзвонить у дзвіночок і відходить убік.)
Екскурсоводи.
Те, про що вам нині розповімо,
Все як слід знати:
Адже історія нашої школи -
Частина історії всієї країни!
Екскурсоводи ведуть розповідь про минуле своєї школи, залучаючи матеріали виставок «Вони будуть нас вчити» і «Вони захищали Батьківщину».
Екскурсоводи.
Наша школа - всюди з нами.
Не старіючи, вона росте,
А історія - це пам'ять,
Яка прямує вперед!
Історія дзвонить у дзвіночок, Екскурсоводи йдуть, а на сцену піднімається випускник школи.
Історія. Я запросила сьогодні на свято випускника школи ... року.
Випускник вітає присутніх з святом, згадує про своїх шкільних днями і вчителів. По закінченні розповіді до виступав підходить Історія, дістає з одного кишеньки своєї «історичної каси» барвисто оформлену листівку.
Історія (показуючи залу листівку). Тут написано: «Учаснику свята День знань 1 вересня 201... року в школі №...». Нехай ця листівка нагадує вам про сьогоднішній день, адже завтра він вже стане історією!
Випускник йде.
Ведучий (одному з членів журі). Як вам сподобався виступ нашої шановної Історії?
Член журі. Дуже цікаво, але від висновків поки що утримаюсь. Я думаю, і Літературі є що нам сказати.
Провідний. Що ж, послухаємо Літературу. (Передає дзвіночок Літературі.)
Література. Звичайно, мені є що розповісти вам про вчителів, уроки, навчання, але розповідати вам я нічого не буду.
Провідний. Ви відмовляєтеся від участі в конкурсі?
Література. Зрозуміло, немає. Я не буду нічого розповідати, але зате покажу вам кілька уроків, а ви постарайтеся дізнатися, з яких вони творів літератури, хто написав ці твори і які герої в них беруть участь.
Література дзвонить у дзвіночок. З'являється група учнів старших класів.
Вони розігрують міні-інсценізації. Після кожної сценки глядачі самостійно або з допомогою Літератури називають книгу, автора, героїв. Література дістає з кишені своєї «літературної каси» ілюстрації до зазначених творів - це можуть бути і самостійні малюнки школярів - і показує їх глядачам.
Вчитель. Так хто ти? Або ти ньому? Ну так йди додому, коли говорити не хочеш. Хто це, хлопці?
Хлопчик. Це Костюшкін брат. Він давно проситься в школу, так мати не пускає його.
Вчитель. Ну, сідай на лавку. А я твою маму попрошу, щоб вона пускала тебе в школу. Ось літери. Ну-ка, склади своє ім'я.
Филиппок. Хвє та хві, ле і, пе-о-пок.
Вчитель. Молодець, хто ж тебе вчив писати?
Филиппок. Костюшка. Я пристрасть який бідовий, я відразу все зрозумів.
Вчитель. Ти постривай хвалитися, ти поучись.
Правильна відповідь: Толстой Л. «Филиппок».
Мальвіна. Тепер сядьте, покладіть руки перед собою, не горбитесь. Ми займемося арифметикою. У Вас в кишені два яблука.
Буратіно. Неправда. Жодного.
Мальвіна. Я кажу: припустимо, що у Вас в кишені два яблука. Хтось взяв у Вас одне яблуко. Скільки у Вас залишилося яблук?
Буратіно. Два.
Мальвіна. Подумайте гарненько!
Буратіно. Два!
Мальвіна. Чому?
Буратіно. Я ж не віддам цього Некту яблуко, хоч він бийся!
Правильна відповідь: А. Толстой «Пригоди Буратіно, або Золотий ключик».