ЯК СКЛАСТИ КОНСПЕКТ УРОКУ? ЯК СКЛАСТИ ПЛАН УРОКУ?
На ці питання та на багато інших ви знайдете відповіді в цій статті.
Урок - головна складова частина учбового процесу. Навчальна діяльність викладача та учнів значною мірою зосереджується на уроці. Якість підготовки студентів з тієї чи іншої навчальної дисципліни багато в чому визначається
❧ рівнем проведення уроку;
❧ змістовною частиною;
❧ методичною наповненістю;
❧ атмосферою.
Для того, щоб цей рівень був достатньо високим, треба, щоб викладач в ході підготовки уроку постарався зробити його своєрідним педагогічним твором зі своїм сенсом, зав'язкою і розв'язкою подібно до будь-якого твору мистецтва.
1. Перше, з чого треба почати підготовку до уроку:
✓ Чітко визначити для себе і сформулювати його тему;
✓ Визначити місце теми в навчальному курсі;
✓ Визначити провідні поняття, на які спирається даний урок;
✓ Позначити для себе ту частину навчального матеріалу, яка буде використана в подальшому.
2. Визначити і чітко сформулювати для учнів цільову установку уроку - навіщо він взагалі потрібен?
У зв'язку з цим треба визначити навчальні, розвиваючі і виховні функції уроку.
Цілі уроку повинні бути максимально конкретними.
МЕТА НАВЧАННЯ передбачає формування у студентів нових понять і способів дій, системи наукових знань тощо
✓ Забезпечити засвоєння студентами законів, ознак, властивостей, особливостей;
✓ Узагальнити і систематизувати знання про... (або по конкретній темі);
✓ Відпрацювати навички (які?);
✓ Домогтися засвоєння студентами якихось понять (питань).
МЕТА ВИХОВАННЯ передбачає формування у студентів певних властивостей особистості та рис характеру.
✓ виховання патріотизму;
✓ виховання інтернаціоналізму;
✓ виховання гуманності;
✓ виховання мотивів праці, сумлінного ставлення до праці;
✓ виховання мотивів навчання, позитивного ставлення до знань;
✓ виховання дисциплінованості;
✓ виховання естетичних поглядів.
МЕТА РОЗВИТКУ передбачає в основному розвиток на уроці психічних якостей студентів: інтелекту (мислення, пізнавальних, общетрудовых і політичних умінь), волі і самостійності.
РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ - уміння виділяти суттєві ознаки і властивості, встановлювати єдині, загальні ознаки та властивості цілого, складати план досліджуваного матеріалу, вміння кваліфікувати факти, робити узагальнюючі висновки, виділяти загальні та суттєві ознаки, відрізняти несуттєві ознаки і відволікатися від них, розвиток умінь застосовувати знання на практиці.
РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ УМІНЬ - виділяти головне, складати план, тези, вести конспект, спостерігати, робити досліди.
РОЗВИТОК ОБЩЕТРУДОВЫХ І ПОЛІТЕХНІЧНИХ УМІНЬ - непересічно, творчо підходити до вирішення найрізноманітніших завдань, уміння користуватися приладами та інструментами, вміння планувати, оцінювати результати виконаних дій.
РОЗВИТОК УМІННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРАЦІ - розвиток вміння працювати у належному темпі, читати, писати, обчислювати, креслити, конспектувати.
РОЗВИТОК ВОЛІ І САМОСТІЙНОСТІ - розвиток ініціативи, впевненості у своїх силах, розвиток наполегливості, вміння долати труднощі для досягнення мети.
✓ Урок вивчення нового матеріалу;
✓ Урок закріплення і розвитку знань, умінь і навичок;
✓ Урок формування умінь і навичок;
✓ Урок повторення;
✓ Урок перевірки знань;
✓ Урок застосування знань, умінь і навичок;
✓ Повторительно-узагальнюючий урок;
✓ Комбінований урок.
4. Уточнення виду уроку.
✓ Урок - лекція;
✓ Урок-бесіда;
✓ Кіно-урок;
✓ Урок теоретичних або практичних самостійних робіт (дослідницького типу);
✓ Урок самостійних робіт (репродуктивного типу - усних або письмових вправ.);
✓ Урок лабораторних робіт;
✓ Урок практичних робіт;
✓ Урок - екскурсія;
✓ Урок - семінар;
✓ Дидактична гра;
✓ Аналіз ситуацій;
✓ Усне опитування;
✓ Письмове опитування;
✓ Контрольна робота;
✓ Залік.
5. Вибір методів і прийомів навчання.
До таких методів належать:
1. Метод монологічного викладу (монологический метод);
2. Метод діалогічного викладу (діалогічний метод);
3. Метод евристичної бесіди (евристичний метод);
4. Метод дослідницьких завдань (дослідницький метод);
5. Метод алгоритмічних приписів (алгоритмічний метод);
6. Метод програмованих завдань (програмований метод).
6. Спланувати навчальний матеріал уроку.
Для цього треба:
А) Підібрати літературу по темі. При цьому, якщо мова йде про новому теоретичному матеріалі, слід постаратися, щоб у список увійшли обов'язковий підручник, енциклопедичне видання, монографія (першоджерело), науково-популярне видання. Треба відібрати з доступного матеріалу тільки той, який служить вирішенню поставлених завдань найбільш простим способом.
Б) Підібрати навчальні завдання, метою яких є:
✓ Пізнавання нового матеріалу;
✓ Відтворення;
✓ Застосування знань у знайомій ситуації;
✓ Застосування знань у незнайомій ситуації;
✓ Творчий підхід до знань.
В) Упорядкувати навчальні завдання у відповідності з принципом «від простого до складного».
Скласти три набору завдань:
✓ завдання, підводять учнів до відтворення матеріалу;
✓ завдання, що сприяють осмисленню матеріалу студентом;
✓ завдання, що сприяють закріпленню матеріалу студентом.
Г) Підготувати обладнання для уроку.
Скласти список необхідних наочних посібників, приладів, технічних засобів навчання. Перевірити вигляд класної дошки так, щоб весь новий матеріал залишався на дошці у вигляді опорного конспекту.
Д) Продумати родзинку уроку.
Кожен урок повинен містити щось, що викличе подив, здивування, захоплення студентів - одним словом, те, що вони будуть пам'ятати, коли всі забудуть. Це може бути цікавий факт, несподіване відкриття, гарний досвід, нестандартний підхід до вже відомого і пр.
Е) Спланувати контроль за діяльністю студентів на уроці, для чого подумати:
✓ Що контролювати;
✓ Як контролювати;
✓ Як використовувати результати контролю.
При цьому не забувати, що чим частіше контролюється робота всіх, тим легше побачити типові помилки і труднощі, а також показати студентам справжній інтерес викладача до їх роботи.
Можна конспект уроку включити таблицю, в якій зафіксовано, що, на якому етапі уроку учні роблять і викладач.
7. Скласти конспект з урахуванням структури уроку.
Під структурою уроку слід розуміти стійкий порядок внутрішніх зв'язків між елементами уроку.
✓ Формування нових знань на базі актуалізації попередніх знань;
✓ формування нових понять і способів дій;
✓ формування умінь і навичок;
✓ домашнє завдання.
Необхідно подумати в якій послідовності буде організована робота з навчальним матеріалом, як буде здійснена зміна видів діяльності учнів, щоб внутрішні зв'язки між елементами уроку збереглися.
1. Організаційний момент, який характеризується зовнішньої і внутрішньої (психологічної) готовності студентів до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Перевірка знань і умінь студентів для підготовки до нової теми.
4. Постановка мети заняття перед студентами.
5. Організація сприйняття і осмислення нової інформації, тобто засвоєння початкових знань.
6. Первинна перевірка розуміння.
7. Організація засвоєння способів діяльності шляхом відтворення інформації і вправ в її застосуванні (у тому числі зміна варіантів) за зразком.
8. Творче застосування і добування знань, освоєння способів діяльності шляхом розв'язання проблемних завдань, побудованих на основі раніше засвоєних знань і умінь.
9. Узагальнення вивченого на уроці і введення його систему раніше засвоєних знань і умінь.
10. Контроль за результатами навчальної діяльності, що здійснюється викладачем і студентами, оцінка знань.
11. Домашнє завдання до наступного уроку.
Домашні завдання можна дати на будь-якому з етапів уроку в залежності від навчальної ситуації. Ця процедура, як правило, займає дуже малий відрізок часу, але має дуже важливе значення. Тому завдання на будинок входить в структуру уроку як самостійний елемент методичної підструктури.
12. Підведення підсумків уроку.
Головне при групуванні матеріалу - вміння знайти таку форму організації уроку, яка викличе підвищену активність учнів, а не пасивне сприйняття нового.
Висновок: При підготовці до уроку треба постаратися зробити так, щоб урок не тільки озброював учнів знаннями і вміннями, значимість яких неможливо оскаржити, але щоб все, що відбувається на уроці, викликало у них щирий інтерес, справжню захопленість, формувало їх творчу свідомість?
Після проведення уроку необхідно провести її аналіз. А як провести самоаналіз уроку знайдете тут.