Сенсорне виховання дітей молодшого дошкільного віку в ДНЗ

Організація сенсорного виховання дітей молодшого дошкільного віку в дошкільному освітньому установі

Автор: Сологубова Олена Олександрівна, вихователь Дитячий садок №177 ВАТ «РЖД» Новокузнецьк р.

Значення сенсорного розвитку в ранньому та дошкільному віці важко переоцінити. Саме цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття і накопичення уявлень про навколишній світ. Без цілеспрямованого виховання засвоєння відбувається стихійно, і воно нерідко виявляється поверхневим, неповноцінним. Тому необхідна організація систематичної роботи педагога з дітьми з розвитку і збагачення чуттєвого досвіду дитини, який сприятиме формуванню її уявлень про властивості і якостях предметів. Дані напрями реалізуються педагогом ДНЗ в ході сенсорного виховання дітей.

У сучасній психолого-педагогічній літературі достатньо повно описана сутність і зміст сенсорного виховання дітей дошкільного віку. В той же час практичний досвід організації сенсорного виховання дітей раннього і молодшого дошкільного віку в умовах ДНЗ втрачений. Виникає необхідність узагальнення здобутків минулого в області сенсорного виховання, систематизації рекомендацій щодо вдосконалення сенсорного виховання дітей раннього і молодшого дошкільного віку з метою визначення ефективних шляхів і засобів організації сенсорного виховання дітей у сучасних умовах та впровадження їх у практику.

Видатні зарубіжні вчені (Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декроли), а також відомі представники вітчизняної дошкільної педагогіки і психології (О.І. Тихеева, А.П.Усова та ін), справедливо вважали, що сенсорне виховання, спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку дітей, є однією з основних сторін дошкільного виховання.

Аналіз психолого-педагогічної літератури (А.В. Запорожець, Л.О. Венгер, А. Р. Рузская) з проблеми дозволив нам виділити сутність сенсорного виховання дітей дошкільного віку. Спираючись на визначення, дане Л. А Венгером, сенсорне виховання розглядали як цілеспрямоване педагогічне вплив, що забезпечують формування чуттєвого пізнання і вдосконалення відчуттів і сприйняття. Результатом цілеспрямованого сенсорного виховання дітей дошкільного віку є сенсорний розвиток. Тому на кожному віковому етапі завдання сенсорного виховання дітей повинні відповідати рівня сенсорного розвитку дітей.

В експериментальному дослідженні, який здійснювали у двох дитячих садках, були сформовані групи випробуваних: контрольна та експериментальна. В контрольну групу увійшли діти з ДНЗ №А, а в експериментальну групу діти з ДНЗ № В. Експеримент проходив у три етапи.

У процесі експериментального дослідження нами були підібрані методики для визначення рівня сенсорного розвитку дітей молодшого дошкільного віку (автор Р. А. Урунтаева), який встановлювався на основі вивчення сприйняття форми; вивчення сприйняття кольору; вивчення вміння орієнтуватися у величині предметів; вивчення особливостей дотикального сприйняття предметів.

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень сенсорного розвитку дітей молодшого дошкільного віку в контрольній та експериментальній групах. Було виявлено, що в контрольній групі з високим рівнем сенсорного розвитку 1 дитина (10%). Дитина за зразком і прохання дорослого без помилок знаходив предмети такого ж кольору, орієнтувався в контрастних величинах, а так само без труднощів орієнтувався у формах, підбирав їх за зразком. 6 дітей (60%) показали середній рівень сенсорного розвитку. Діти за запропонованим зразком з допомогою педагога знаходили предмети названого кольору, орієнтувалися у величинах, але плуталися в назвах контрастних форм. 3 дитини (30%) були виявлені з низьким рівнем сенсорного розвитку. Ці діти змогли за зразком знайти предмети даного кольору, плутали кольору, так само не орієнтувалися у величинах, формах.

В експериментальній групі високий рівень сенсорного розвитку був виявлений так само у 1 дитини (10%) який легко знаходив предмети потрібного кольору, не плутав їх, орієнтувався у трьох величинах і контрастних формах. 5 дітей (50%) показали середній рівень сенсорного розвитку. Діти знали назви кольорів, орієнтувалися у величинах, але іноді плутали їх, добре орієнтувалися у формах. 4 дітей (40%) вагалися у виборі фігури, ускладнювалися при виборі кольору, не орієнтувалися в трьох величинах, тобто продемонстрували низький рівень сенсорного розвитку.

Констатуючий експеримент показав, що в контрольній та експериментальній групі переважає середній і низький рівень сенсорного розвитку дітей, що, підвели нас до необхідності вивчити наявні підходи в організації сенсорного виховання дітей молодшого дошкільного віку в цих ДОУ.

Аналіз педагогічної документації в експериментальних дитячих садках показав, що в ДНЗ №ведеться більш цілеспрямована робота по сенсорному вихованню з дітьми. Заняття, що містять завдання сенсорного виховання проводяться 4 рази на місяць. Дидактичні ігри включені в перспективне планування. Практично після кожного заняття даються певні домашні завдання, для закріплення знань та чуттєвого досвіду дітей, які пропонують виконати батькам разом з дітьми. В ДНЗ №А педагоги так само планують заняття, але не скрізь простежується взаємозв'язок змісту спеціально організованої роботи по сенсорному вихованню дітей на обов'язкових заняттях і самостійної діяльності дітей протягом дня. Анкетування педагогів показало що, в дитячих садках вихователі знають зміст розділу програми по сенсорному вихованню, виділяють найбільш ефективні засоби, такі як дидактичні ігри, пірамідки, куби. Орієнтуються у змісті програми при цьому, знають форми роботи і використовують їх у своїй діяльності.

При вивченні предметно-розвивального середовища груп даних ДОУ звертали увагу на оснащення предметами, матеріалами, посібниками, що сприяють збагаченню сенсорних вражень та формування сенсорних еталонів, а так само відповідність вимогам програми до предметно-розвивального середовища. В ДНЗ №А все обладнання знаходиться в доступному для дітей місці. Діти знають, де розташовані ігри, іграшки тощо Предметно-розвиваюче середовище груп поповнюється по мірі необхідності. В ДНЗ №враховані всі напрямки розвитку дитини і різноманітність середовищ, раціонального їх розташування, і різноманітність яких забезпечує можливість для пошукової діяльності та експериментування. У групі є різноманітні дидактичні ігри, які матеріали підібрані відповідно вимогою програми і сприяють удосконаленню сенсорного досвіду дітей.

Таким чином, вивчаючи досвід практично ДОУ по сенсорному вихованню дітей показав, що працюючи в цьому напрямку враховані не всі напрямки роботи по сенсорному вихованню. Виходячи з результатів констатуючого експерименту нами був зроблений висновок про необхідність вдосконалення системи сенсорного виховання дітей в групах молодшого дошкільного віку. Була розроблена модель сенсорного виховання дітей молодшого дошкільного віку, яка відобразила запропоновану нами систему сенсорного виховання дітей в ДНЗ (див. схема№1).

Спеціально організована робота по сенсорному вихованню дітей будувалася виходячи з виділених умов.

Необхідною і обов'язковою умовою сенсорного виховання є самостійна діяльність дітей у спеціально створеній розвиваючої середовищі.

Предметно-розвиваюче середовище експериментальної групи була доповнена: різноманітними елементами, пірамідками, площинними геометричними фігурами, різними кубами виконані з різних матеріалів, трикутниками, машинами з вырезными отворами різної форми, змонтований розвиваючий сенсорний стіл. У створенні комфортної для дітей середовища допомагають різні посібники, які роблять вихователі своїми руками. Нами було створено багатофункціональний посібник «Диво-теремок». Посібник сприяє розвитку рухів пальців рук, тобто дрібної моторики через пристібання, потім використання шнурівки, прикріплення елементів на «липучки», «блискавки» і т.д. Даний посібник використовували так само в організації театралізованої діяльності. Діти як самостійно, так і під керівництвом вихователя можуть обігрувати сюжети казок.

Для реалізації завдань формуючого експерименту, таких як: формування у дітей перцептивних дій і уміння самостійно їх застосовувати формування систем сенсорних еталонів - узагальнених уявлень про властивості, якості і відносини предметів і вміння користуватися ними в різноманітній діяльності були використані наступні форми організації сенсорного виховання дітей 2 молодшої групи: сенсорні заняття, дидактичні ігри, спільні ігри-експериментування вихователя з дітьми. Проводилася індивідуальна робота з тими дітьми, у яких низький рівень сенсорного розвитку. Дітям пропонувалися ігри-вправи, в яких вони вирішували певні завдання. Діти виконували завдання з задоволенням, так як вони були представлені в ігровій формі.

Одним з напрямків нашої системи сенсорного виховання була робота з батьками. При включенні даного напрямку ми виходили з того, що робота, організована в дитячому садку, не дасть належного ефекту, якщо не забезпечити співпраці ДНЗ і сім'ї. Був розроблений перспективний план щодо ознайомлення батьків із змістом сенсорного виховання дітей в молодшому дошкільному віці. Для батьків були організовані консультації, семінари-практикуми, бесіди. Були показані гри, які сприяють вдосконаленню знань сенсорних еталонів.

Контрольний експеримент, проведений на наступному етапі роботи був спрямований на виявлення динаміки сенсорного розвитку дітей після реалізації спеціально розробленої нами системи сенсорного виховання дітей молодшого віку.

Результати показали, що в контрольній групі високий рівень сенсорного розвитку має 1 дитина (10%), 6 дітей (60%) показали середній рівень сенсорного розвитку, 3 дитини (30%) - низький рівень сенсорного розвитку. Дослідження, проведені з дітьми експериментальної групи показали, що високий рівень розвитку мають 3 дітей (30%), 4 дітей (40%) мають середній рівень розвитку, 3 дитини (30%) - низький рівень сенсорного розвитку. За результатами контрольного експерименту нами був зроблений висновок про те, що більшість дітей експериментальної групи мають високий і середній рівень сенсорного розвитку: діти успішно впоралися із завданнями на впізнавання форми, кольору, величини, використовували різноманітні перцептивні дії. Якісна оцінка результатів експерименту показала, що у деяких дітей рівень сенсорного розвитку в цілому не змінився, але відбулися якісні зміни в деяких показниках сенсорного розвитку: деякі діти стали впевнено виконувати завдання на розрізнення кольору, форми, величини.

Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що розвиток сенсорних здібностей, формування системи сенсорних еталонів та перцептивних дій дітей молодшого дошкільного возрастав умовах сучасного ДНЗ дійсно можливо при включенні завдань сенсорного виховання в різні види діяльності (гра, конструювання, образотворчу діяльність), організовані переважно в таких формах, як сенсорні заняття, дидактична гра, гра-експериментування у спільну діяльність вихователя з дітьми.

схема №1

Модель сенсорного виховання в ДНЗ